Шановні колеги!

Час минає швидко, і ось завершується 2021 рік, рік сподівань і надій, віри і розчарувань, здійснення мрій і втрачених ілюзій. Нажаль, в умовах продовження пандемії COVID-19 світ швидко змінюється і вимагає нашої активної участі у процесі його трансформації. Тому зберігайте оптимізм, віру, наснагу, бережіть себе, рідних і нашу Україну.

Цей альманах містить найактуальніші публікації наших попередніх видань, які висвітлюють проблеми діагностики і лікування найбільш поширених серцево-судинних захворювань. Більшість із них ми вже обговорювали у регулярних випусках нашого журналу. Проте, як завжди, є деякі нові міркування і доповнення.

Відкривають нинішнє видання матеріали, присвячені темі гострих коронарних синдромів. Практично всі вони стосуються антитромбоцитарної терапії, її вибору в окремих категорій пацієнтів, попередженню ризиків геморагічних ускладнень. Зважаючи на патофізіологічні механізми розвитку гострих коронарних синдромів, тема антитромботичної терапії постійно займає провідні позиції у публікаціях на цю тему.

Між тим прогрес у цих дослідженнях та в їх впровадженні у клінічну практику є найшвидшим. За останні 20 років дослідники винайшли і довели ефективність цілої групи антикоагулянтів (низькомолекулярних гепаринів, пентасахариду фондапаринуксу), а також антитромбоцитарних пероральних препаратів з властивостями блокаторів P2Y12-рецепторів тромбоцитів (клопідогрель, прасугрель, тикагрелор). Науковий пошук продовжується. Вже почалися клінічні дослідження з використанням інгібітора ХІ фактора зсідання крові, який має менші ризики розвитку кровотеч.

Наступний розділ стосується стабільної ішемічної хвороби серця. Перший матеріал розкриває питання щодо проведення антитромбоцитарної терапії у хворих, які перенесли черезшкірні коронарні втручання. Вказаний огляд підкреслює важливість використання блокаторів P2Y12-рецепторів тромбоцитів не тільки у хворих з гострим коронарним синдромом, а й після планових інтервенційних утручань. У другому огляді ми розглядаємо тему тривалого використання бетβ-блокаторів у хворих із стабільною стенокардією. Незважаючи на майже 50-річний досвід використання цієї групи лікарських засобів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, вони і сьогодні займають чільне місце у схемах патогенетичного лікування.

У розділі альманаху, присвяченому питанням дисліпідемії та атеросклерозу, наведені нові дані щодо впливу статинів на рівні ліпопротеїдів високої щільності, їх функції, інші параметри ліпідного обміну. Сподіваємося, що ці знання будуть у пригоді клініцистам при виборі стратегій лікування і оцінці її ефективності.

Цього року чи не найбільш актуальною темою в кардіології була тема серцевої недостатності. Після досить великої перерви інтерес до цієї проблеми був пробуджений новими даними про ефективність протидіабетичних препаратів емпагліфлозину і дапагліфлозину у хворих на серцеву недостатність навіть без цукрового діабету. Доведений позитивний клінічний ефект був отриманий спочатку у хворих із зниженою фракцією викиду, а потім із збереженою. Крім того, цього року була видана нова європейська настанова з діагностики і лікування серцевої недостатності. Стислий огляд цього документа також є присутнім у згаданому розділі. У ньому і в консенсусному документі американських кардіологів наведені сучасні підходи до вибору оптимальних схем лікування цієї важкої категорії хворих.

Продовжує альманах серія матеріалів стосовно лікування і профілактики ускладнень при деяких патологічних станах. Так, у цьому розділі є консенсусні документи експертів Американського коледжу кардіологів щодо алгоритму організації антитромботичної терапії при комбінаціях фібриляції передсердь або венозної тромбоемболії з атеросклеротичними ураженнями серцево-судинної системи, а також щодо застосування сучасних протидіабетичних лікарських засобів для зниження серцево-судинного ризику у хворих на цукровий діабет 2 типу. Це дуже цікаві документи, які всебічно розглядають актуальні для клініцистів питання. Наведена у розділі і настанова Американської асоціації серця з ведення пацієнтів з гіпертрофічною кардіоміопатією, яка нами вже була розглянута цього року раніше.

Наприкінці ми наводимо матеріали, які дозволяють лікарям обґрунтувати і розширити можливості лікування хворих не тільки кардіологічного профілю, а й із наявністю інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2. У чисельних дослідженнях доведено, що біофлавоноїд кверцетин позитивно впливає на метаболічні процеси при запаленні або ушкодженні органів і тканин, покращує біодоступність оксиду азоту, захищає серце, нирки, мозок при судинних катастрофах, має противірусну активність, покращує мікроциркуляцію, впливає на імунний статус, прогресування атеросклерозу судин та є перспективним у попередженні прискореного старіння клітин. Усе наведене, а також проведені рандомізовані клінічні дослідження є переконливими факторами у призначенні цього препарату рослинного походження хворим з інфарктом міокарда, ішемічним інсультом, серцевою недостатністю, а також при інших станах. Так, цього року було зареєстроване нове показання – лікування COVID-асоційованої пневмонії.

На завершення колектив видання Medicine Review вітає усіх читачів з прийдешніми Новорічними святами і Різдвом Христовим! Миру, радощів, благополуччя, здоров’я всім вам і вашим сім’ям!

ОЛЕКСАНДР ПАРХОМЕНКО

Член правління Європейського товариства кардіологів
Віце-президент Асоціації кардіологів України
Глава робочої групи з невідкладної кардіології Асоціації кардіологів України
Керівник відділу реанімації та інтенсивної терапії Національного наукового центру
«Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України
Член-кореспондент НАМН України
Доктор медичних наук, професор